Ubuntu

Матеріал з Grusha Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Ubuntu— операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.

Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.

Інсталяційні диски Ubuntu безкоштовні.

Зміст

Загальна характеристика

Ubuntu побудований на основі Debian GNU/Linux — іншого популярного дистрибутиву Лінукс. Спонсорується Canonical Ltd., власником якої є бізнесмен із ПАР Марк Шаттлворт. Назва дистрибутиву походить від зулуської концепції «убунту», яку можна висловити приблизно, як «людяність». Дистрибутив так названий з метою популяризації духу цієї філософії у світі програмного забезпечення. Ubuntu належить до вільного програмного забезпечення і може безкоштовно передаватись будь-якій кількості користувачів.

Підпроекти

Офіційні підпроекти Kubuntu та Xubuntu використовують у якості основних стільничні середовища KDE та Xfce замість GNOME, який встановлюється за замовчуванням в дистрибутивах основного проекту. Інший офіційний підпроект, Edubuntu, розробляється для шкіл і використання дітьми вдома. Gobuntu є офіційним підпроектом, в якому використовується винятково вільне програмне забезпечення. Новим офіційним підпроектом є JeOS (вимовляється «Джюс»), створений для використання на віртуальних машинах.

Стратегія випусків

Нові версії виходять кожні шість місяців. Кожен реліз Ubuntu підтримується оновленнями служб безпеки протягом 18 місяців. Випуски LTS (довгострокова підтримка), які виходять кожні два роки, підтримуються протягом трьох років для десктопів і п'яти для серверів. Останній LTS випуск, Ubuntu 10.04 LTS (Lucid Lynx), 29-им квітня 2010 року.

Основне програмне забезпечення

Ubuntu поставляється з найсвіжішою версією GNOME. Програмне забезпечення підбирається таким чином, щоб інсталяційні пакунки та Live CD помістилися на одному компакт диску, намагаючись водночас надати користувачеві змогу створити для себе зручне робоче середовище. Live CD включає в себе версії популярних крос-платформенних програм (Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Empathy, OpenOffice.org та F-Spot), які дають змогу користувачеві ознайомитися із системою ще до встановлення на твердий диск.

Педро Корте-Реаль (Pedro Côrte-Real) провів дослідження складу базового сховища "main" дистрибутиву Ubuntu 11.04 за обсягом коду (у вибірці фігурувало число рядків коду). З великих проектів відзначені: Linux-ядро (9%, але з них 3% займають пов'язані з ядром зовнішні компоненти, такі як iptables і udev), інструменти GNU, такі як компілятор GCC і системна бібліотека Glibc (8%), X.Org (3%), Java (6%), Mozilla (6%), KDE (8%), GNOME (5%). Але домінують в дистрибутиві маленькі проекти, сукупна частка яких складає 56%.

Історія та процес розробки

Перший реліз Ubuntu відбувся 20 жовтня 2004, як тимчасове відгалуження Debian GNU/Linux з метою регулярних, кожні шість місяців випусків нової версії системи на базі коду Debian, таким чином, надаючи частіші, ніж Debian, випуски системи. Ubuntu завжди містить останній випуск GNOME, і випуск Ubuntu відбувається через місяць після чергового випуску GNOME. На відміну від деяких інших відгалужень Debian загального призначення, таких, як Xandros, Linspire та Libranet, компанія Canonical залишилася близькою до філософії Debian і використовує для Ubuntu переважно вільне програмне забезпечення, а не покладається на невільні програмні продукти, популярні в бізнес-моделях інших дистрибутивів.

Пакунки Ubuntu, переважно, базуються на пакунках із нестабільної (unstable) групи пакунків Debian. Для встановлення та управління пакунками Ubuntu використовує Advanced Packaging Tool від Debian]]. Проте, пакунки для Ubuntu і Debian не обов'язково сумісні один з одним. Деякі розробники Ubuntu займаються також і ключовими пакунками Debian, тому вносять зміни до обох проектів. Проте, у квітні 2005 засновник Debian Іан Мердок критикував Ubuntu за несумісність пакунків із Debian, кажучи, що Ubuntu дуже далеко відхилився від Debian Sarge, щоб залишитися сумісним.

Ubuntu на даний час фінансується Марком Шаттлвортом через Canonical Ltd. 8 липня 2005, Canonical оголосила про створення Ubuntu Foundation і забезпечила початкове інвестування у розмірі 10 мільйонів доларів. Мета фонду полягає у тому, щоб гарантувати підтримку і розвиток для всіх майбутніх версій Ubuntu, але на 2006 фонд залишається недіючим. Шаттлворт описує його, як надзвичайний фонд на випадок, якщо підтримка Canonical з якихось причин припиниться.

Є плани щодо відгалуження Ubuntu з кодовою назвою «Grumpy Groundhog». Заплановано, що воно залишатиметься нестабільним відгалуженням, призначеним для розробки і тестування. Джерелом для нього буде безпосередньо система контролю версій програм, що входять до складу Ubuntu. Це передбачено для того, щоб дозволити досвідченим користувачам і розробникам тестувати поточні найсвіжіші версії окремих програм без необхідності самим створювати пакунки; планується заздалегідь попереджати про помилки та проблеми, що виникатимуть на комп'ютерах різної архітектури.

Поточна версія — Ubuntu 11.04 (Natty Narwhal). Її випуск відбувся 28 квітня 2011 року. Ядро Linux версії 2.6.38, Розробник відмовився від оболонки GNOME на користь Unity, проте зберіг можливість входу у системи із класичним GNOME 2.32, оновлено версію Firefox 4.0, також починаючи з цього випуску Ubuntu постачається з офісним пакетом LibreOffice замість OpenOffice.

Підтримка постачальниками комп'ютерів

Низка виробників і постачальників комп'ютерів продають свої ПК зі встановленою версією Ubuntu Linux. Dell і Tesco дотримуються такої практики з 2007 року, а System 76 постачається з Ubuntu Linux ще з листопада 2005.

Dell і System76 пропонують 30-денні, тримісячні, та річні плани технічної підтримки Ubuntu від партнерів Canonical Ltd. Dell постачає свої ПК і лептопи з Ubuntu у Сполученому Королівстві, Франції, Німеччині, Канаді, Іспанії, а також в Латинській Америці.

Dell`івські комп'ютери постачаються з Ubuntu 7.10 та Ubuntu 8.04, і дозволяють легально читати DVD за допомогою LinDVD.

Деякі українські виробники ПК (АМІ, Версія, Навігатор, Прексим Д, Техніка для бізнесу, Фокстрот-ІТ, Компас) випускають комп'ютери із установленою ОС Ubuntu

Можливості

Ubuntu ставить наголос на зручності й простоті використання. Наприклад, широко застосовується утиліта sudo, яка дозволяє користувачам виконувати адміністраторські завдання, не запускаючи небезпечний сеанс суперкористувача. Встановлювач Ubiquity дозволяє встановити систему на твердий диск прямо з оточення Live CD, не перезавантажуючи систему під час процесу інсталяції. Крім того, Ubuntu підкреслює надання нею можливості працювати людям з фізичними вадами, а також на хорошій системі інтернаціоналізації. Починаючи з версії 5.04, в якості системного кодування за замовчуванням використовується UTF-8, що усуває багато проблем, пов'язаних із сумісністю.

Більшість версій Ubuntu Linux йдуть із чималою кількістю попередньо встановленого програмного забезпечення, серед якого офісний пакет OpenOffice.org, браузер Firefox, Програми миттєвого обміну повідомленнями|клієнт систем миттєвих повідомлень Pidgin (також відомий, як Gaim), Клієнт мережі BitTorrent Transmission, редактор растрової графіки GIMP, кілька ігор таких як судоку і шахи. За замовчуванням в Ubuntu закрито доступ до усіх TCP портів за допомогою брандмауера, що серйозно підвищує рівень безпеки системи, особливо для недосвідчених користувачів. Графічний і текстовий інтерфейс системи Ubuntu доступний багатьма мовами, так, наприклад, GNOME 2.22, який за замовчуванням використовується в Ubuntu 8.04 перекладено 46 мовами світу, включно з українською.

Live CD

Встановити Ubuntu можна прямо з Live CD, що дозволяє користувачам попрацювати в системі ще до встановлення. Ubuntu також може бути завантажена з USB флеш носія, що дозволяє використовувати її в якості повноцінної системи без наявності твердого диску. Також це буває корисно у випадку, якщо потрібно протестувати, чи добре система підтримує конкретне апаратне забезпечення. CD також включає у себе встановлювач Ubiquity, що дозволяє запустити процес встановлення прямо з нього. Компакт-диск з Live CD надсилається поштою будь-кому, хто цього попросить, а ISO-образи можна вільно звантажити з Інтернету. Встановлення з Live CD вимагає щонайменше 256 Мб оперативної пам'яті.

Альтернативне встановлення

Окрім встановлювача на Live CD, Ubuntu може бути встановлена альтернативним методом. Даний метод доступний на встановлювальному CD «alternate», та також на DVD.

Інсталяційний CD «alternate» є альтернативною версією інсталяційного компакт-диску, розробленого для специфічних методів встановлення системи Ubuntu за допомогою текстового (псевдо графічного) встановлювача. Інсталяційний CD «alternate» також дозволяє встановити заздалегідь налаштовану OEM систему, оновити стару систему в умовах відсутності доступу до мережі, і для встановлення на комп'ютери з оперативною пам'яттю меншою ніж 320 Мб. Альтернативний інсталяційний CD дозволяє також встановити LVM та/або RAID розбиття диску, а також зашифроване розбиття, яке здійснюється за допомогою dm-crypt. «Alternate» компакт диск не є Live CD.

Ubuntu також може бути встановлена через мережу за допомогою «network install CD». Даний CD встановлює Ubuntu прямо з одного із офіційних дзеркал Ubuntu. Це означає, що усі пакунки будуть найновіших версій. «Network install CD» містить лише ядро для того, щоб запустити встановлювач. Встановлювач є текстовим.

Альтернативний метод встановлення також використовується для Ubuntu Server. CD з Ubuntu Server містить усі пакунки, необхідні для встановлення в умовах відсутності доступу до мережі. Встановлювач редакції server за замовчуванням не встановлює графічний інтерфейс.

LiveUSB

Live USB системи Ubuntu може бути створено вручну або ж за допомогою інструментів, на кшталт Live USB creator чи UNetbootin.

Класифікація пакунків та підтримка

В Ubuntu все програмне забезпечення ділиться на чотири секції, котрі називають компонентами, щоб відобразити різницю в ліцензії та рівні доступної підтримки.

Пакети розподіляються за компонентами таким чином:

Вільне ПЗ Невільне ПЗ
підтримується Main Restricted
не підтримується Universe Multiverse

Компоненти Main і Universe містять програмне забезпечення, яке відповідає вимогам ліцензії Ubuntu, що приблизно відповідає принципам вільного програмного забезпечення в Debian.

Існує один виняток для компоненти Main, за яким у ній також може міститися пропрієтарне програмне забезпечення у вигляді бінарних файлів і окремих шрифтів, важливих для підтримки роботи іншого програмного забезпечення, в тому разі, коли заміна цих файлів на вільні неможлива без відповідного дозволу.

Це зроблено тому, що Main і Restricted повинні містити все програмне забезпечення, необхідне для повноцінного використання у системі Лінукс. Альтернативні програми для тих же завдань і програми для спеціалізованих застосувань поміщені до Universe і Multiverse.

Пакунки із закритим програмним забезпеченням для Ubuntu зазвичай не підтримуються, але деякі винятки (Restricted) зроблені для важливого закритого програмного забезпечення, на кшталт закритих драйверів апаратних пристроїв, без яких користувачі могли б мати складнощі при запуску Ubuntu на їх системі, особливо це стосується закритих драйверів графічних карт, наприклад, для популярних NVIDIA|nVidia і ATI, а також Wi-Fi адаптерів. Рівень підтримки обмежений у порівнянні з Main, оскільки розробники можуть не мати доступу до джерельного тексту.

Ubuntu Backports є офіційним проектом для бекпортування новіших версій певного програмного забезпечення, яке доступне лише у нестабільних версіях Ubuntu. Репозиторій не є всестороннім; він в основному складається з потрібних для користувачів і схвалених пакунків.

Доки умови пропрієтарного програмного забезпечення не обмежують його розповсюдження, воно включається у компонент Multiverse. Він не містить пакунки програм, які зазіхають на американські та міжнародні патенти або закон про авторське право. Деякі приклади програмного забезпечення, не поширюваного з Ubuntu:

  • Програмне забезпечення, яке дозволяє відтворення CSS-скремблованих відео DVD, через сумнівний правовий статус libdvdcss, бібліотеки, котра розшифровує DVD, у деяких частинах світу.
  • Бібліотеки для кодування і декодування багатьох закритих мультимедійних форматів, наприклад, Windows Media.

Неофіційні утиліти, на кшталт EasyUbuntu та Automatix, прагнуть автоматизувати встановлення і налаштування програмного забезпечення, яке офіційно не упаковане для Ubuntu.

Основна маса пакунків Ubuntu імпортується з Debian. Станом на 2011 у приблизно 17% імпортованих пакунків розробники Ubuntu вносять додаткові зміни. Спеціально для Ubuntu створені близько 7% пакунків із загального складу репозиторіїв цього дистрибутива. Більшість з пакунків, змінених силами проекту Ubuntu, відноситься до репозиторія "main"; репозиторій "universe" ближчий за своїм складом до офіційних пакунків Debian.

Наявність власницького програмного забезпечення

Ubuntu має систему сертифікації для стороннього власницького програмного забезпечення, і Canonical Ltd. керує спеціальним репозиторієм для таких пакунків, який зветься Commercial. У той час, як пакунки програм у Multiverse не мають обмежень на вільне розповсюдження, Commercial включає програмне забезпечення, на розповсюдження якого Canonical Ltd. отримало дозвіл. На момент публікації цей репозиторій включав оглядач інтернету Opera і медіа-програвач RealPlayer.

Випуски

Шаблон:Main Кожен випуск має номер версії та кодову назву. Номер версії складається з року й місяця, в якому відбувся випуск. Наприклад, перший випуск Ubuntu 4.10 вийшов у світ у жовтні 2004 р. Відповідно, номери майбутніх версій є тимчасовими; якщо випуск відкладено на місяць, або більше, то номер версії обов'язково зміниться.

Кодові назви випусків вибираються так, щоб перша літера нової назви була наступною за латинською абеткою відносно першої літери попередньої. Це спрощує розпізнавання номерів версій за кодовою назвою.

Дата виходу нової версії розраховується таким чином, щоб він відбувся приблизно через місяць після виходу нових версій GNOME та X.org. Зазвичай, кожен випуск Ubuntu містить останні версії GNOME та X.org.

Випуск 6.04, 8.04 та 10.04 помічені, як LTS (дослівно «підтримка протягом тривалого періоду»), що означає, що показує намір Canonical Ltd. підтримувати їх оновленнями довше, ніж більшість інших випусків Ubuntu. Оновлення пакунків заплановане протягом трьох років для користувацьких версій і п'яти років для серверних, з платною технічною підтримкою від Canonical Ltd. на цей період.

Історія випусків

Колір Значення
Червоний Не підтримується
Жовтий Досі підтримується
Зелений Поточний випуск
Синій Майбутній випуск
Версія Кодова назва Тестова назва Дата виходу Підтримка до
Desktop Server
4.10 Warty Warthog Sounder 20 жовтня 2004 30 квітня 2006
5.04 Hoary Hedgehog Array 8 квітня 2005 31 жовтня 2006
5.10 Breezy Badger Colony 13 жовтня 2005 13 квітня 2007
6.06 LTS Dapper Drake Flight 1 червня 2006 14 червня 2009 Червень 2011
6.10 Edgy Eft Knot 26 жовтня 2006 24 квітня 2008
7.04 Feisty Fawn Herd 19 квітня 2007 19 жовтня 2008
7.10 Gutsy Gibbon Tribe 18 жовтня]] 2007 18 квітня 2009
8.04 LTS Hardy Heron Alpha/Beta 24 квітня 2008 Квітень 2011 Квітень 2013
8.10 Intrepid Ibex Alpha/Beta 30 жовтня 2008 30 квітня 2010
9.04 Jaunty Jackalope Alpha/Beta 24 квітня 2009 Жовтень 2010
9.10 Karmic Koala Alpha/Beta 29 жовтня 2009 Квітень 2011
10.04 LTS Lucid Lynx Alpha/Beta 29 квітня 2010 Квітень 2013 Квітень 2015
10.10 Maverick Meerkat Alpha/Beta 10 жовтня 2010] Квітень 2012
11.04 Natty Narwhal Alpha/Beta 28 квітня 2011 Жовтень 2012
11.10 Oneiric Ocelot Alpha/Beta 13 жовтня 2011 Квітень 2013
12.04 LTS Precise Pangolin Alpha/Beta квітень 2012 Квітень 2017 Квітень 2017

Дистрибутиви на базі Ubuntu

Існує чимало офіційних і неофіційних варіантів Ubuntu, котрі базуються на оригінальному дистрибутиві, і використовують той самий репозиторій програмного забезпечення, на відміну від деяких пакунків, котрі модифікуються спеціально для даного варіанту системи, зазвичай, призначеної для виконання певних завдань. Офіційні варіанти Kubuntu можуть бути замовлені на CD через сервіс ShipIt, але не Xubuntu.

Офіційними сестринськими дистрибутивами є:

  • Edubuntu, дистрибутив створений для шкіл, використовує GNOME
  • Gobuntu, містить лише вільне програмне забезпечення
  • Kubuntu, використовує KDE замість GNOME
  • Xubuntu, використовує стільникове середовище Xfce, орієнтується на малопотужні комп'ютери
  • Lubuntu, використовує робоче середовище LXDE, орієнтується на малопотужні комп'ютери
  • Mythbuntu, дистрибутив, що жорстко прив'язаний до MythTV
  • Ubuntu Studio, мультимедійний варіант Ubuntu

Марк Шаттлворт також підтвердив створення дистрибутиву на основі Ubuntu, gNewSense, котрий взяв за мету використовувати виключно відкрите програмне забезпечення схвалене Free Software Foundation. Його перша версія вийшла 2 листопада 2006.

Серед інших варіантів системи Ubuntu, які компанія Canonical розробляє для різних потреб:

  • Gobuntu, дистрибутив, який містить виключно вільне програмне забезпечення
  • Mythbuntu, мультимедійна платформа на основі MythTV
  • Ubuntu JeOS, позиціюонується, як «ефективний варіант … налаштований спеціально для віртуалізації».
  • Ubuntu MID Edition, розроблена для мобільних інтернет пристроїв.
  • Ubuntu Netbook Remix, система для нетбуків, на кшталт ASUS Eee PC, та Acer Aspire One.
  • Ubuntu Studio, мультемедійний варіант Ubuntu

Вимоги до апаратного забезпечення

Редакція Desktop системи Ubuntu наразі підтримує архітектури Intel x86 та AMD64. Деякі випуски редакції Server також підтримують архітектуру SPARC. Неофіційна підтримка присутня також для архітектур PowerPC, IA-64 (Itanium) та PlayStation 3.

Мінімальними вимогами щодо апаратного забезпечення для версії desktop є: x86 процесор з частотою 300 МГц, 64 Мб оперативної пам'яті, 4 Ґб вільного простору на твердому диску, а також відео-адаптер, що підтримує VGA]] при роздільній здатності не менше 640х480. Рекомендованими вимогами є: x86 процесор з частотою 700 МГц, 384 Мб оперативної пам'яті, 8 Ґб вільного простору на твердому диску, а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 1024х768. Встановлення версії server вимагає x86 процесора з частотою 300 МГц, 64 Мб оперативної пам'яті, а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 640х480. Для комп'ютерів, що не задовільняють мінімальних вимог, рекомендується використовувати варіант Xubuntu]], у якому в якості стільничного середовища використовується Xfce, котрий вимагає менше оперативної пам'яті та вільного простору на твердому диску.

Персональний комп'ютер & Лептоп Сервер
Ледь достатній мінімум Рекомендований мінімум
Процесор 300 MHz(x86) 700 MHz(x86) 300 MHz (x86)
Пам'ять 64 MB 384 MB 64 MB
Жорсткий диск 4 GB 8 GB 500 MB
Відео-адаптер VGA @ 640x480 VGA @ 1024×768 VGA @ 640×480

Реакція суспільства

Популярність Ubuntu постійно зростає з часу виходу першої версії у 2004 році. Згідно з опитуванням проведеним DesktopLinux.com у серпні 2007 року, в якому взяло участь близко 38 500 чоловік, частка Ubuntu складає близько 30% десктопних інсталяцій Linux.

Відомості про Ubuntu частіше за інші дистрибутиви Linux переглядають на Distrowatch.com починаючи з 2005 року. Пошук в Google слова «Ubuntu» щороку використовується усе частіше з 2004 року, і перевищив за популярністю всі інші дистрибутиви Linux.

У 2005 році Ubuntu виграв у номінації «Найкращий дистрибутив Linux» на виставці LinuxWorld Conference and Expo у Лондоні, а також у номінації «Найкраща клієнтська операційна система» на InfoWorld.

350 серверів фонду Wikimedia тепер використовують Ubuntu 6.06 і 8.04, перейшовши з Red Hat і Fedora.

Критика проекту

Останні роки проект піддається критиці, яка, втім, через високу його популярність майже не береться до уваги простими користувачами. Основним джерелом критики є користувачі та розробники дистрибутиву Debian GNU/Linux, на базі якої побудована Ubuntu, котрі стверджують, що компанія Canonical, роблячи дуже подібний за своїми технічними характеристиками програмний продукт, однак, з більшим терміном підтримки та чималими витратами на рекламу, може просто загубити проект Debian. З цієї позицією спільноти категорично не погоджується засновник Ubuntu, Марк Шатлворт. Він стверджує, що ставить собі метою не відбити долю ринку в Debian GNU/Linux, а лише створити ще одну вільну операційну систему на базі ядра Лінукс, яку можна було б шляхом позбавлення певної функціональності, необхідної переважно для спеціалістів, зробити більш дружньою до звичайних користувачів. Також варто зауважити, що значна частина розробників компанії Canonical на оплачуваній основі працюють над важливими частинами проекту Debian.

Так звані «прибічники UNIX» критикують Ubuntu за надмірне спрощення багатьох операцій (як то встановлення програмного забезпечення, налаштування системи, тощо), що на їхню думку може призвести до того, що частиною їхньої спільноти стане велика кількість низькокваліфікованих користувачів, котрі значно понизять якість обговорень на різноманітних інтернет-форумах та списках поштових розсилок, чим понизять рейтинг, і відбиратимуть в інших час на пояснення маловажливих питань.

Ubuntu також отримала негативні відгуки від журналу Ars Technica, який у своєму огляді Ubuntu 8.04 та її вдосконалень порівняно з Ubuntu 7.10, написав, що Transmission (клієнт мережі BitTorrent) є занадто простим для досвідчених користувачів, пошукова система Tracker програє у своїх можливостях Beagle, а PulseAudio містить надто багато помилок у своїй реалізації (автор PulseAudio у відповідь на дану статтю написав у своєму блозі про те, що виною є погано проведена робота над інтеграцією PulseAudio з Ubuntu Linux).

Ubuntu використовує для перекладу своїх дистрибутивів відкриту систему Rosetta. Оскільки політика дистрибутива вимагає викладання перекладів під ліцензією BSD, виконані за допомогою цієї системи переклади не може бути включено до інших дистрибутивів, для яких така політика не є прийнятною. Також, у випадку незгоди автора перекладу з таким переліцензуванням, переклад має бути вилучено з усіх дистрибутивів, що базуються на Ubuntu. Через хаотичність і повну невпорядкованість перекладів за допомогою Rosetta, система перекладу Ubuntu піддається критиці з боку перекладачів різними мовами.

Компанію Canonical також критикують за відсутність скільки-небудь вагомого внеску у розвиток ядра та інфраструктури.

Помітні факти впровадження та використання

  • В 2007 році Парламент Франції відмовився від використання Windows XP і перейшов на використання Ubuntu. В 2008 році було також прийняте рішення про переведення на Ubuntu більше як 70 тисяч комп’ютерів французької поліції. В 2008 році планувалось перевести від 5 до 8 тисяч настільних комп’ютерів, в наступні 4 роки по 12—15 тисяч комп’ютерів щорічно у всіх відділеннях поліції на території Франції. Ubuntu використовується в школах Грузії та Македонії (планувалось перевести на Ubuntu більше як 180 тисяч комп’ютерів). В Іспанії (станом на 2008 рік) розгорталась програма по обладнанню навчальних закладів більш як 400 тисячами комп’ютерних систем з Ubuntu. На травень 2010 року комп’ютерні класи більш ніж 100 фінських шкіл переведені на використання тільки вільного ПЗ, в якості дистрибутива в школах використовується Ubuntu Linux. На даний момент в школах під управлінням Ubuntu Linux працює декілька тисяч тонких клієнтів і кілька сотень ноутбуків.
  • Працівники в Google використовують модифікований дистрибутив під назвою Goobuntu.
  • Ubuntu використовується в якості основної ОС на серверах проекту WikiMedia
  • Серверна версія Ubuntu 8.04 LTS використовується в проекті OpenStreetMap як основний сервер баз даних.
  • На основі Ubuntu випускається велика кількість версій, спеціально пристосованих до певної мови (Runtu Ubuntu Russian Remix та ін.)
  • Станом на жовтень 2009 Ubuntu використовували 12 мільйонів користувачів по всьому світі, а ще у 2008 році їх було всього 8 млн.
  • До квітня 2011 існувала можливість безкоштовно замовити диски Ubuntu поштою. Компанія Canonical брала на себе всі витрати, в тому числі і на доставку поштою і митні збори. Наразі доступне лише замовлення дисків за окрему плату в магазині на офіційному сайті. За місяць до виходу нового релізу починається попереднє замовлення, диски в цьому випадку висилаються в перших партіях в найперші дні після випуску нової версії. Доставка зазвичай займає від 4 до 6 тижнів.

Література

Офіційний сайт

Отримано з http://wiki.grusha.org.ua/index.php?title=Ubuntu&oldid=294
Особисті інструменти
Читати в першу чергу
Категорії
Категорія «Root» не знайдена.